Судові реформи та контреформи у другій половині 60-90х років 19ст в Наддніпрянщині

Судова реформа. У 1864 р. була здійснена судова реформа. Основними положеннями цієї реформи були: створення єдиного, позастанового, відкритого суду; відокремлення суду від адміністрації; незмінюваність суддів і слідчих; створення суду присяжних; запровадження адвокатури; проголошення гласності, усності й змагальності процесу (між прокурором і адвокатом); вільна оцінка доказів, виборність деяких судових органів (мирових судів).

Разом із тим судова реформа зберігала ряд елементів колишнього станового суду: участь у процесі станових представників, особлива підсудність вищих посадових осіб, збереження селянських, «інородницьких» і духовних судів.

У ході реформи були створені дві системи судів:

- мирові суди - розглядали дрібні карні й цивільні справи; такі суди створювалися в містах і повітах; як правило, кожен повіт складав мировий округ (усього було створено 108 округів), що розділявся на мирові ділянки; дільничні мирові судді здійснювали правосуддя одноосібно;

- загальні суди; система загальних судів включаючи окружні суди й судові палати (одна на кілька округів; у Наддніпрянщині було створено три судові палати: Київська, Харківська й Одеська); окружний суд розглядав карні й цивільні справи, що перевищували підсудність мирових судів; апеляційною інстанцією для окружного суду була судова палата.

Верховним і вищим касаційним судом, а також вищим органом судового нагляду був Сенат, де існувало два касаційні департаменти - цивільний і карний.

Реформування судової системи на Україні мало свої особливості:

- порівняно з іншими регіонами Російської імперії, значно повільніше за­проваджувалися зміни Це призвело до того, що судова реформа в губерніях Ук­раїни відбувалася майже одночасно з контреформаторськими заходами, які ска­совували частину її новаторських положень У післяреформені роки в судову реформу було внесено більш ніж 700 змін та поправок. Суд присяжних був позбавлений розгляду справ про пресу і політичні злочини. Частина друга Положення про земських дільничних начальників ліквідувала інститут мирових суддів. У сільській місцевості цим займались земські начальники, в містах — міські судді, в повітах — повітові члени окружних судів.;

- передбачені реформою загальні суди створювалися лише в південних гу­берніях та на Полтавщині. В інших губерніях України дозволялося створюватилише місцеві суди. При цьому увесь склад мирових суддів Правобережної Ук­раїни не обирався, а призначався міністром юстиції.

Судова реформа виявилася найбільш успішною з погляду ефективності проведених змін. Проте вона не завершила процес перебудови суспільно-політичного життя країни. Впродовж 1860-1870 років було проведено низку інших реформ, зокрема, військову, шкільну, фінансову, цензурну.


3051798105572831.html
3051817124571073.html
    PR.RU™